Головна сторінкаУрядовий портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 

Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

До 100-річчя від дня народження генерального директора ВО «Завод Арсенал» С.В. Гусовського
 

22 лютого 2015 року виповнилося 100 років від дня народження Гусовського Сергія Володимировича - колишнього генерального директора виробничого об’єднання «Завод Арсенал» у 1966-1983 роках, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії та Державної премії СРСР, кандидата технічних наук.

Гусовський С.В. народився 22 лютого 1915 року в місті Радомишлі Житомирської області у родині вчителя. У 1928 році родина переїхала в село Веприн Радомишльського району, де у 1930 році він розпочав свою трудову діяльність у місцевому колгоспі. З квітня по серпень 1931 року за комсомольською путівкою працював бригадиром Береславського зернорадгоспу Херсонської області.

У 1932 році вступив до Київського машинобудівного робфаку, по закінченні якого в період з 1933 по 1939 рік навчався в Київському політехнічному інституті.

З 1938 року почав працювати на Київському заводі «Арсенал» інженером відділу технічного контролю, а потім начальником сектору, начальником зміни, помічником начальника цеху, заступником начальника цеху. На цій посаді його застала Велика Вітчизняна війна.

В липні 1941 року почались роботи з демонтажу обладнання та евакуація заводу, в яких Гусовський С.В. приймав безпосередню участь. Його призначають начальником одного з ешелонів, який через шість днів прибув до кінцевого пункту, м.Воткінськ. Всього з «Арсеналу» було відправлено 1100 вагонів. Разом з устаткуванням на нове місце переїхали 2500 робітників, інженерно-технічних працівників та службовців. Через три дні після прибуття до Воткінська запрацював механічний цех чисельністю понад 1200 чоловік, керівником якого став Гусовський С.В., та почав випускати продукцію для фронту.

Досвід перебазування «Арсеналу», який був евакуйований одним із перших підприємств, потім широко застосовувався при евакуації більшості інших заводів країни.

У 1942 році за наказом Наркомату озброєнь СРСР Гусовський С.В. був переведений у спеціальне конструкторське бюро (м.Коломна), де працював начальником технологічного відділу, а з 1943 року по травень 1949 року – головним інженером. Під його керівництвом були виготовлені та пройшли всі види випробувань міномети М-160 (160 мм) та М-240 (240 мм). Ці роботи були відзначені двома орденами Червоної Зірки.

У травні 1949 року Гусовський С.В. був переведений Міністерством на Київський завод «Арсенал» начальником цеху, а потім він обіймав посади начальника лабораторії, начальника виробничого відділу, заступника головного інженера з підготовки виробництва, заступника начальника центрального конструкторського бюро (ЦКБ), а у червні 1962 року призначається начальником ЦКБ. Глибокі інженерні знання, особиста ініціатива і надзвичайна працездатність сприяли успіху в його роботі на всіх цих посадах.

В ці роки під керівництвом і при безпосередній участі Гусовського С.В. ЦКБ заводу виконало низку конструкторських розробок важливих виробів нової техніки для забезпечення обороноздатності країни та успішно впровадило їх у виробництво. Запропоновані ним конструкторські рішення, як правило, відрізнялися новітністю та оригінальністю, були обґрунтовані науковими працями та підтверджені авторськими свідоцтвами. У 1971 році йому була присуджена наукова ступінь кандидата технічних наук.

У 1966 році Гусовського С.В. призначають директором заводу. В той час повністю розкрився його талант як керівника і організатора багатопрофільного виробництва. Під його керівництвом були реалізовані масштабні плани по розширенню спеціалізації заводу, значному збільшенню виробничої бази заводу, удосконаленню системи планування і управління виробництвом, що забезпечувало заводу дострокове виконання державних планів.

З січня 1975 року Гусовський С.В. – Генеральний директор виробничого об’єднання «Завод Арсенал».

Гусовський С.В. вніс вагомий внесок в організацію та становлення виробничого об’єднання «Завод Арсенал» як високорозвиненого підприємства галузі. До складу виробничого об’єднання входили заводи «Арсенал», «Прогрес», «Вега», «Алмаз» та радгосп «Майданівський».

В цей період виробнича база підприємства фактично зросла вдвічі - були побудовані нові корпуси №№ 3, 30, 45, 65 та інші. Більшість корпусів було реконструйовано, створена унікальна випробувальна база. У місті Ніжин Чернігівської області було побудовано оптико-електронне підприємство «Прогрес», в місті Умань був реконструйований завод «Вега», будувався завод «Алмаз», введені в експлуатацію нові виробничі дільниці та цехи з випуску лазерної техніки, високоточних кутовимірювальних приладів та інших виробів, які відповідали науково-технічним вимогам того часу.

В 1970-ті роки в кілька разів збільшились обсяги соціального будівництва – були побудовані десятки житлових будинків, дитячих садків, оздоровчих дитячих закладів, побудовані бази відпочинку на Дніпрі та Десні, а також корпус медико-санітарної частини поряд з підприємством. Завод вкладав значні кошти в пайову участь у будівництві санаторіїв, пансіонатів в Криму, Закарпатті, в Скадовську, Миргороді, Трускавці та інших місцях країни.

Висококваліфікований інженер і авторитетний керівник підприємства, Гусовський С.В. постійно працював на перспективу, скеровуючи свою енергію і досвід на вирішення задач по створенню новітніх виробів для ракетно-космічної техніки, військово-повітряних та військово-морських сил, ракетно-артилерійського озброєння.

Починаючи з 60-х років завод, а потім виробниче об’єднання спеціалізувались на випуску виробів, розроблених власним ЦКБ, які за тактико-технічними характеристиками випереджали зарубіжні аналоги. Тоді ж на заводі почались роботи зі створення прицільних комплексів оперативно-тактичних, стратегічних ракет, ракетно-космічних комплексів, а також розробка та виробництво інфрачервоних головок самонаведення для авіаційних ракет ближнього бою та переносних зенітних комплексів. Для розв’язання задач прицілювання були створені точні швидкодіючі гірокомпаси, які й тепер застосовуються в різних родах військ як елемент навігаційних комплексів і топографічного забезпечення.

В той час жоден старт ракет або космічних кораблів, в тому числі таких відомих, як політ Юрія Гагаріна й інших космонавтів, ракетних комплексів «Інтеркосмос», «Енергія», «Циклон», «Протон», «Зеніт», «Тополь», «Воєвода» («Сатана») та інших не проходив без участі заводської апаратури та фахівців.

До середини 70-х років на «Арсеналі» випускались приціли для авіації, потім конструкторами ЦКБ були створені прилади, що вирішували задачі автоматичного прицілювання кулеметно-гарматного озброєння та бомбометання, які встановлювались на літаках Мікояна та Сухого, а також на вертолітах Міля та Камова.

На заводі також виробляли апаратуру для військово-морського флоту, в тому числі станції неакустичного виявлення підводних човнів.

«Арсенал» став одним з найбільших підприємств Радянського Союзу в галузі оптичного та оптико-електронного приладобудування.

Під керівництвом Гусовського С.В. завод та об’єднання досягли значних успіхів.

У 1971 році за успішне виконання урядових завдань та організацію виробництва нової техніки підприємство нагороджено орденом Жовтневої Революції.

У 1975 році завод нагороджено пам’ятним знаком «За трудовую доблесть» із занесенням на всесоюзну Дошку пошани на ВДНГ СРСР та республіканську Дошку пошани на ВДНГ УРСР.

Сотні арсенальців були відзначені орденами, медалями та іншими державними нагородами.

За розробку та впровадження у виробництво нової техніки Гусовському С.В. були присуджені: у 1970 році – Державна премія СРСР, у 1982 році – Ленінська премія.

Сергій Володимирович приділяв значну увагу громадсько–політичній та виховній роботі, постійно виступав перед працівниками заводу, знав їхні турботи, потреби, прагнення, багато і плідно працював над поліпшенням умов роботи, побуту, дозвілля та відпочинку арсенальців.

Працівники заводу поважали Гусовського С.В. за його людяність, працьовитість, принциповість. Його протягом багатьох років обирали на виборні посади в Печерському районі та у м. Києві, депутатом Київської міської Ради народних депутатів та Верховної Ради УРСР.

30 жовтня 1983 року після тривалої тяжкої хвороби Сергій Володимирович Гусовський помер.

Держава високо оцінила заслуги Гусовського С.В. перед Батьківщиною. Він був відзначений званням Героя Соціалістичної праці, нагороджений трьома орденами Леніна, двома орденами Червоної Зірки, багатьма медалями.

Ім’я Гусовського С.В. занесено в Українську Радянську енциклопедію. Його іменем названа вулиця на Печерську у м. Києві.

Спогади про самовіддану працю Сергія Володимировича Гусовського, великого громадянина нашої держави, назавжди залишаться в історії «Арсеналу» та в пам’яті людей, які його знали та працювали з ним.


Системи прицілювання, розроблені на "Арсеналі", встановлювали на всіх космічних носіях, від Р-7

і до "Енергія-Буран"

Бортовий секстант "Цель", створений на "Арсеналі" для місячного пілотованого комплексу

Нарада головних конструкторів та керівників підприємств ракетно-космічної галузі на київському "Арсеналі". Третій зліва - міністр загального машинобудування СРСР С.О. Афанас'єв, сьомий зліва - С.В. Гусовський

Арсенальці біля монумента першої радянської ракети Р-1 на полігоні Купустін Яр

Керівники заводу "Арсенал" з льотчиком-космонавтом Г.Г. Гречко

і з Головнокомандувачем ВПС маршалом П.С. Кутаховим

Льотчик-космонавт Г.С. Тітов

Льотчик-космонавт Г.Т. Береговий на заводі "Арсенал"

І.М. Кожедуб з керівниками заводу "Арсенал"



«Спейс-Інформ»
 
09/10/2018: День відкритих дверей в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді імені О.М.Макарова

09/07/2018: Уряд затвердив Концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2018—2022 роки

08/31/2018: 27 років космічної держави України

08/23/2018: З Днем Незалежності України!

08/23/2018: Прес-реліз щодо запуску ракети-носія Vega