Головна сторінкаУрядовий портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 

Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

Український cупутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф наукового космічного проекту «КОРОНАС-Фотон»
 

У 2005–2009 рр. на замовлення Державного космічного агентства України (тоді - Національного космічного агентства України) було розроблено спектрометр-телескоп заряджених частинок високих енергій СТЕП-Ф з метою вивчення поведінки космічної радіації високої енергії на супутникових висотах. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна разом із Науково-дослідним інститутом радіотехнічних вимірювань (НДІРВ), Інститутом сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) і Науково-дослідним інститутом мікроприладів НТК «Інститут монокристалів» НАН України виконали проектування, розроблення робочої конструкторської та експлуатаційної документації, виготовили і провели автономні, стикувальні, комплексні, передстартові та льотні випробування приладу.

Наприкінці січня 2009 р. з космодрому «Плесецьк» українська ракета-носій «Циклон-3» вивела прилад СТЕП-Ф на борту низькоорбітального космічного апарата «КОРОНАС-Фотон» на колову орбіту висотою близько 550 км і нахилом 84°. Прилад працював у моніторинговому режимі впродовж усього періоду активного функціонування космічного апарата — до грудня 2009 р. і зібрав інформацію про динаміку потоків частинок у магнітосфері Землі і поза її межами в рік аномально низької сонячної активності. Наукові результати, отримані з приладу СТЕП-Ф у період глибокого мінімуму сонячної активності, дозволили встановити нові особливості в розподілах високоенергетичних заряджених частинок у радіаційних поясах Землі, в зоні Бразильської магнітної аномалії та поза їх межами.

До вашої уваги стаття доктора фізико-математичних наук, провідного наукового співробітника відділу космічної радіофізики Радіоастрономічного інституту НАН України Олексія Володимировича Дудника, опублікована у "Віснику НАН України" № 11, 2017, в якій розглянуто передумови створення СТЕП-Ф, етапи розроблення, виготовлення і тестування габаритно-вагового, лабораторного, технологічного, льотного та запасного зразків приладу, а також комплектів контрольно-випробувальної апаратури до нього. Наведено принципи роботи, конструкцію, технічні та наукові характеристики приладу; етапи його настройки, градуювання і здійснення автономних, стикувальних, комплексних, передстартових та льотних випробувань.


Dudnyk_Coronas_Photon_project_VisnykNAN_2017_11.pdf
 
02/20/2018: У Дніпрі пройшов відкритий конкурс «Мирний Космос»

02/15/2018: Чому українці не літають. Хто може стати другим українським космонавтом

02/08/2018: Пам'яті Леоніда Каденюка

02/05/2018: У Києві попрощались з Леонідом Костянтиновичем Каденюком, Першим космонавтом України (фоторепортаж)

01/31/2018: 31 січня 2018 року пішов з життя перший космонавт незалежної України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем’єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України Леонід Костянтинович Каденюк




 
 

 
 

 

 
 
 


File Attachment Icon
ATTZKZZY