Главная страницаПравительственный портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 

Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

Круглый стол молодежи ракетно-космической отрасли «Современные возможности космической Украины» - послесловие
 


    Едуард Кузнєцов,

    Перший віце-президент Аерокосмічного товариства України

    20 квітня п.р. за ініціативою ради молодих фахівців галузі відбувся круглий стіл ”Сучасні можливості космічної України,” на якому були розглянуті нагальні питання та проблеми, які накопичилися в галузі та турбують молодих фахівців. Такий круглий стіл відбувся вперше та зібрав понад 80 представників з провідних підприємств та навчальних закладів, які готують фахівців для галузі. В роботі з молоддю взяли участь Голова ДКА України П. Дегтяренко, ряд керівників державних і приватних підприємств. Динамічну підготовку до круглого столу, кількість бажаючих виступити та взяти участь в дискусіях, а потім емоційність виступів молоді під час засідання можна характеризувати як емоційний сплеск молодих людей та згусток енергії, яка тривалий час шукала свого виходу. І це не дивно, адже в безмежному інформаційному просторі існують і з’являються щодня надзвичайно багато різноманітних, іноді фантастичних проектів щодо вивчення та освоєння космічного простору, створення нової космічної техніки. Молодь захоплюється космічними проектами Ілона Маска, Ричарда Бренсона, її притягують магічні слова ”колонізація планет”, польоти на відомі та невідомі планети, і вони не хочуть залишитися на узбіччі історичного процесу освоєння космічного простору, бути осторонь та спостерігати, як реалізуються космічні проекти 21 –го століття.

    Історично склалося так, що в ракетно-космічній галузі завжди було місце для молодих талановитих працівників. Коли КБ ”Південне” очолював геніальний конструктор М.К. Янгель, віковий склад працівників в КБ був наступний: 54% - молодь до 30 років, 36% - до 40 років. І вони творили таку ракетну техніку, яку взяли для створення ракетного щита Радянського Союзу! Сьогодні віковий склад працівників в галузі значно змінився. Більше половини працюючих - це люди старшого покоління. Але та молодь, яка працює на підприємствах, закінчила кращі навчальні заклади України, отримала спеціальності , які визначають у світі науково – технічний прогрес, і тому хоче брати активну участь в нових амбітних космічних проектах. Наприклад, називали створення КА типу ”Кубсат”,Южсат”, будівництво РН ”Циклон -4 М”, місячної науково-промислової бази та інше. Окремі виступаючі підіймали питання матеріального забезпечення, заохочення та кар’єрного росту для молоді. Ці питання були спрямовані до керівників не тільки галузі, а і окремих підприємств.

    Молоді люди відзначали, що їх знань та початкового виробничого досвіду досить, щоб проаналізувати та дати оцінку тим процесам, які відбуваються в економіці країни. І висновки, до яких приходить молодь, далекі від оптимістичних. В першу чергу, молодь турбує стан речей, коли від управління державою відсторонена справжня наукова та інженерно – технічна еліта країни. З великою долею скептицизму молодь спостерігає за діяльністю заїзджчих ”варягів”. Більшість проголошених реформ є сумнівними або лише їх імітацією. Вони проводяться без опори на інтелект вітчизняних науковців, інженерно – технічної інтелігенції. Все це на фоні низьких соціальних стандартів спонукає молодь виїздити за кордон в пошуках роботи, кращої долі. Країну залишають десятки тисяч здібних молодих людей, розчарованих у сьогоденні на батьківщині. Вони і самі виїжджають, і вивозять з собою знання, досвід, винаходи і кращі інноваційні напрацювання в різних галузях науки, тим самим інтелектуально збагачуючи країни Європи. Сьогодні Польща, Чехія, Німеччина, Португалія запрошують на роботу не тільки простих робітників, а й тисячі українських інженерів різного фаху. Історичним досвідом багатьох країн світу доведено, що інженерні професії – основа виробничих сил реального сектору економіки держави, запорука її успішного розвитку. В жодній країні сучасного світу шоу-бізнес, професійний спорт, туризм і сфера послуг не були основою економічної успішності держави.

    На фоні старіння складу Національної Академії наук, професорсько-викладацького складу вищих учбових закладів тривогу викликає тенденція неухильного погіршення забезпечення науковими кадрами в Україні після 2005 року. За кордон виїхало більше 1 млн. науковців (з них понад 1500 докторів та кандидатів наук). В Україні вже сьогодні кількість науковців на 1 тисячу працівників вдвічі менша ніж у країнах Європи. В дослідженні головного наукового співробітника інституту досліджень науково – технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М. Доброва НАНУкраїни О.С.Поповича ”Прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки і оцінка перспектив його відновлення” відзначено, що в 2015 році він складав 1290 науковців на 1 млн. жителів ( РФ –2589 чол., ЄС – 3388,3 чол., США – 2984,4 чол. ) . Прогнозується, що при збереженні нинішньої ситуації Україна в 2035 році буде мати їх в 10 разів менше ніж в РФ. Для наукового забезпечення інноваційного розвитку України на рівні передових країн Європи і світу слід досягти подвоєння поповнення науки молоддю кожні сім років. Тобто, ми спостерігаємо крім деіндустріалізації ще й критичну деінтелектуалізацію суспільства. Тривожною є тенденція, яку ми спостерігаємо останні роки, коли на інженерно-технічні факультети вищих навчальних закладів різко знизився конкурс. Кращі випускники шкіл виїздять під впливом агресивної агітації на навчання за кордон. Негативні наслідки цього ми відчуємо вже через 7-8 років !

    До перерахованих проблем додалися ще й організаційні та фінансові. На ефективність діяльності космічної галузі впливає відсутність державної космічної політики, а непередбачувані і некваліфіковані рішення чиновників щодо фінансування космічних програм останніх років, яке не перевищувало 30% від запланованих, призвело до призупинення багатьох космічних проектів, не дало можливості розгорнути реалізацію масштабних перспективних напрямків космічної діяльності (ДЗЗ, навігація, супутниковий зв'язок), що може призвести до згортання космічної діяльності в Україні та переходу її в розряд слабкорозвинутих, аграрних, бідних країн т.з. третього світу. Зрозуміло, що космічну діяльність, масштабні космічні проекти здійснювати на громадських засадах неможливо. Проте, певні результати на цій ниві досягаються лише завдяки ентузіазму, відданості своїй справі працівників галузі та романтичним планам молоді, яка працює на підприємствах та в установах космічної сфери.

    Не сприяє ефективній роботі підприємств галузі поява статей (часто на замовлення) невідомих і деяких відомих ”експертів”, які свідомо дискредитують роботу окремих успішних керівників та провідних підприємств. Під особливою увагою знаходиться державне підприємство КБ ”Південне”, яке за минулий рік перерахувало податків та обов’язкових платежів в бюджет країни 490, 3 млн. грн. отримавши на виконання космічної програми в 11 раз менше. За рахунок виконання комерційних контрактів КБ профінансувало 98 підприємств - суміжників на суму понад 939,8 млн. грн. ( На всю космічну програму було виділено лише близько 80 млн грн.). В першому кварталі 2018 року на роботи суміжників вже виділено 255 млн грн. Середня заробітна плата працівників КБ за цей період склала 13 тис. грн. (фінансування космічної програми було відсутнє). Ці приклади є підтвердженням успішної зовнішньоекономічної діяльності, комерціалізації та маркетингу, які здійснюються керівництвом КБ ”Південне”. Метою авторів таких статей на замовлення, скоріше за все, крім особистої неприязні, є свідомий розвал галузі та намагання приватизувати успішні підприємства для заволодіння їх будівлями, землею та активами.

    Один із видатних вчених - фізиків сучасності Стівен Хокінг говорив: ”У людства немає майбутнього без космосу”. Ці слова можна трактувати ще так: ”Тільки країна, яка займається космосом, має майбутнє”.

    Численні приклади говорять про те, що ставлення до вчених та інженерів віддзеркалює перспективи держави, роль науково – технічного прогресу в її розвитку та визначає місце цієї країни на світовій арені в майбутньому. Помилки, зроблені в політиці, економіці, в розбудові держави та стратегії її розвитку, особливо в космічній сфері та оборонному комплексі, можуть відкинути Україну на узбіччя науково-технічного прогресу і вона опиниться серед обслуговуючих, аграрно-сировинних країн третього світу з бідним населенням, без промислового та наукового потенціалу.

    До речі, хочу нагадати слова відомого американського вченого-фізика Міттіо Каку: ”Нації, які вірять тільки у сільське господарство, приречені бути бідними”.

    Із розмови, яка відбулася на круглому столі, можна зробити висновок, що молодь, яка взяла участь в цій важливій дискусії, з станом справ, які сформувалися на сьогоднішній день в державі, ні в якому разі не погодиться. І це , в черговий раз, наповнює наші серця оптимізмом і вірою в кращу долю нашої космічної країни.

 
10/26/2018: XIII Научные Чтения «Днепровская орбита-2018»

10/12/2018: Підприємства космічної галузі взяли участь у міжнародних виставках

10/12/2018: Проходить візит польської делегації в Україну

10/03/2018: Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Королівством Нідерланди у космічній сфері

10/03/2018: Пішов з життя доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений машинобудівник України, директор, голова правління «АТ науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» Олександр Петрович Верещак