Головна сторінкаУрядовий портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 

Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

ПАВЛО ПОПОВИЧ. ПЕРШИЙ УКРАЇНЕЦЬ В КОСМОСІ
 


Наталія Боротканич, Державне космічне агентство України,
Микола Мітрахов, «Спейс-Інформ»

12 серпня 2012 року виповнилося 50 років від дня польоту в космос першого космонавта-українця - Павла Романовича Поповича.
Цей політ був унікальним у багатьох відношеннях. Вперше в космосі перебували одночасно два космічні кораблі: «Восток-3» - з чувашем А.Г. Ніколаєвим на борту і «Восток-4» - пілотований українцем П.Р. Поповичем. Вперше політ був багатодобовим: до цього Юрій Гагарін здійснив 108-хвилинний виток навколо Землі, а Герман Титов виконав однодобовий космічний політ.
«Політ успішно завершено, - повідомило ТАРС 15 серпня 1962 року, - кораблі-супутники приземлилися в заданому районі ... Пройдений шлях склав близько 2 мільйонів кілометрів. У груповому польоті кораблі-супутники були 71 годину. Наукові та технічні завдання самого тривалого польоту і вперше здійснений при цьому груповий політ вирішені успішно і повністю».

Після космічного польоту Павло Попович ділився своїми враженнями: «Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, осокори вздовж дороги, верби над Россю, будинок, в якому ріс, рідних, друзів. І так захотілося додому...»
А на рідній землі його зустрічали з почесним ескортом та багатолюдними мітингами. Зі сльозами радості і з українським короваєм зустрічали свого земляка в Узині, де він народився 5 жовтня 1930 року. Всього в робітничій сім’ї Романа Порфирійовича і Феодосії Касянівни Попович було п'ятеро дітей: три сини і дві дочки. У селищі Узин у Павла Романовича пройшло важке передвоєнне і воєнне дитинство. Потім навчання в школі, поєднане з роботою на цукровому заводі влітку і підручним кочегара взимку. В сучасному Узині на вулиці, названій на честь космонавта, зберігся будинок № 34, в якому жила велика родина Поповичів. А на центральній площі містечка встановлено бюст видатного земляка - двічі Героя Радянського Союзу П.Р. Поповича.
У 1947 році Павло Романович закінчив ремісниче училище в Білій Церкві, отримав кваліфікацію столяра-червонодеревника і одночасно закінчив сьомий клас вечірньої школи. У 1977 році, на честь славного випускника, в ПТУ №5 був відкритий музей космонавтики його імені. На відкритті був присутній сам винуватець торжества, і в книзі почесних гостей залишив перший запис: «Спасибі вам за все! П.Р. Попович». В музей космонавт передав скафандр, який він використовував під час другого польоту в космос, костюм для роботи в космосі, скафандр для аварійного приводнення, парадний кітель, радіостанцію, документи, фотографії та багато іншого. Музей космонавтики став центром виховної роботи училища: в ньому проводяться вечори клубу «Мужність», проходять зустрічі зі знаменитими людьми, організовуються змагання серед учнів за право поїздки в Зоряне містечко.
В останні роки, протягом 30 років, у Білій Церкві проводиться міжнародний турнір з боксу серед юнаків на кубок П.Р. Поповича. І це не випадково - Павло Романович мав перші розряди за десятьма видами спорту, в т.ч. з боксу. Заслужений майстер спорту П.Р. Попович завжди приїжджав на відкриття турнірів, але в 2010 році, на 29-й Міжнародний турнір, він вже не приїхав ... Але 30-річна традиція проведення змагань триває - вже як пам’ять про великого сина українського народу П.Р. Поповича.
Після виконання двох польотів у космос, продовжуючи службу в Центрі підготовки космонавтів, Павло Романович не переривав зв'язок з Україною. З 1964 по 1988 роки він обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-ти скликань! Спочатку його обрали депутатом в рідному Узині. Потім він балотувався в сусідньому Сквирському районі, і сквирчани, побачивши, як Попович оперативно, по-військовому, вирішував їхні проблеми, вибрали його на третій термін, а потім захотіли залишити і на четвертий. Володимир Васильович Щербицький, перший секретар ЦК Компартії України, запросив Павла Романовича на бесіду і повідомив, що буде розглядатися питання про його депутатську діяльність, оскільки законом не було передбачено таке тривале перебування депутатом в одному районі. У Сквиру послали комісію, яка оцінила діяльність депутата Поповича і ... знову рекомендувала його до обрання.
Частим гостем був Павло Романович Попович в Києві і після завершення депутатської діяльності. У 1991 - 2009 роках він займав пост Почесного президента Фонду олімпійських чемпіонів «Золотий Олімп» та Міжнародної асоціації фізкультури і спорту (МАФіС). У 2011 році, з ініціативи МАФіС та за підтримки Національного космічного агентства України на вулиці Володимирській у Києві, на будинку № 65, де працював П.Р. Попович, була встановлена меморіальна дошка.
У 1989 році в СРСР була створена Асоціація музеїв космонавтики, і П.Р. Попович на довгі 20 років став її беззмінним президентом. Асоціація об’єднала великі і малі музеї космонавтики, планетарії та шкільні музеї. Павло Романович всіляко допомагав їх діяльності, був частим гостем у багатьох космічних музеях. За підтримки П.Р. Поповича в 1989 році була здійснена унікальна поїздка двадцяти директорів музеїв космонавтики на космодром Байконур. У спогадах музейних працівників Павло Попович залишився веселим і привабливим, простим і доступним. У першого космонавта-українця був рідкісний дар підкорювати серця людей з перших хвилин спілкування і на все життя.
Особисті речі космонавта П.Р. Поповича й експонати, передані їм, зберігаються в багатьох музеях України: у Житомирському музеї космонавтики ім. С.П. Корольова, Аерокосмічному музеї ім. І.І. Сікорського в Києві, в музеї Мирного освоєння космосу в місті Переяслав-Хмельницький, в Полтавському музеї авіації та космонавтики, Музеї космонавтики Міжнародного дитячого центру «Артек», Музеї космонавтики ім. П.Р. Поповича в Білій Церкві.
Павло Романович оберігав і вивчав все, що пов'язане з рідною Україною. За його ініціативою в Москві був створений Клуб космонавтів-українців, де вивчали історію ракетної техніки. Як стверджував з гордістю П.Р. Попович, саме фахівці Клубу відкрили, що ще в ХVI столітті запорозькі козаки запускали по ворогу бойові «літалки». А в XIX столітті секрет «літалок» розкрив і розвинув українець - генерал Засядько. Він назвав їх ракетами і застосовував під час російсько-турецької війни для обстрілу фортець супротивника. Ця зброя була такою ж секретною, як у Другу світову війну реактивні снаряди для «Катюш», створені за таким же принципом українцем Лангемаком. Українцями були Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Глушко, Челомей... «Ось і виходить, що всю ракетну техніку розвивали українці» - жартував Павло Романович.
З 1999 по 2009 роки П.Р. Попович очолював ще й Український союз космонавтів, куди входили космонавти, що літали в космос - вихідці з України: Попович, Береговий, Шонін, Жолобов, Ляхов, Попов, Кизим, Вовк ... Таких налічується на сьогоднішній день 20 чоловік.
Одна з останніх і незабутніх зустрічей з П.Р. Поповичем в Україні відбулася в січні 2007 року, коли він приїхав разом з Наталією Сергіївною Корольовою на урочисті заходи в містах Києві та Житомирі, присвячені 100-річчю від дня народження Сергія Павловича Корольова. З перших хвилин свого перебування на українській землі Павло Романович відразу опинився в епіцентрі всіх подій і як магніт притягував до себе увагу всіх учасників, журналістів, ветеранів та молоді.
Павло Попович став не тільки першим українцем в космосі. Він вперше під час польоту дав справжній космічний концерт - сильним і чистим голосом проспівав українську пісню «Дивлюсь я на небо ...». Він знав, що його слухають на Землі, і що це улюблена пісня головного конструктора Сергія Корольова.
Павло Романович постійно жив і працював у Москві, але в Гурзуфі у нього теж була своя квартира. Перший раз він побував у Криму в 1962 році, відразу після першого польоту, і з тих пір щорічно приїжджав сюди на літній відпочинок. Тут же, в Гурзуфі, 29 вересня 2009 року перестало битися серце космонавта. На стіні будинку, де він жив, в 2010-му році, з ініціативи місцевої адміністрації було встановлено меморіальну дошку.
Україна вшановує пам'ять про видатного українця. За Постановою Верховної Ради України та Розпорядженням Кабінету Міністрів Україні в 2010 році на державному рівні було відзначено 80-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу, депутата Верховної Ради УРСР 6-ти скликань, почесного громадянина чотирьох міст України Павла Романовича Поповича. Урочисті заходи, присвячені цій даті, пройшли в містах Київ, Житомир, Узин і Біла Церква за участю членів родини П.Р. Поповича, радянських і російських космонавтів, ветеранів космодрому Байконур.
У дні святкування 50-річчя польоту в космос першого космонавта-українця, як і два роки тому, в Україну приїжджають почесні гості та рідні П.Р. Поповича. Ряд заходів відбудеться в Києві, Дніпропетровську, Харкові, а також на батьківщині Павла Романовича - в містах Узин і Біла Церква.
Згадуючи в ці дні історичний політ в космос і життя-подвиг Павла Романовича Поповича, ми повинні низько вклонитися цій Великій Людині.
А своє ставлення до України і рідної землі Павло Романович висловив у «Пісні про космос», яку він сам написав:

Часто я мечтою рвался к морю,
Небо власть имело надо мной...
Наблюдая сказочные зори,
Облетел теперь я шар земной.

Если, в глубях неба пролетая,
Я под звездным ливнем упаду,
Лишь в тебе, земля родная,
Продолженье сил своих найду.
Прахом в поле, иль металлом в море,
Иль дождем над дорогим Днепром,
Приюти меня в своем просторе,
Чтоб взошел я золотым зерном.

Космос моему открылся взору,
Где пути Гагарин проложил,
Только без днепровского простора
Ничего б я в жизни не свершил!

Льотчик-космонавт П.Р. Попович під час польоту, серпень 1962 року

Зустріч Павла Поповича на українській землі після повернення з космосу

П.Р.Попович з матір’ю Феодосією Касянівною і батьком Романом Порфирійовичем, 20 серпня 1962 року

Чудова четвірка перших радянських космонавтів:
Юрій Гагарін (№ 1), Андріян Ніколаєв (№ 3), Павло Попович (№ 4), Герман Титов (№ 2)

На відкритті Музею космонавтики в Києві: льотчик-космонавт В.М. Жолобов, ветеран Байконура О.М. Войтенко, льотчик-космонавт П.Р. Попович, ветеран Байконура А.П. Завалішин, ветеран Київського радіозаводу Б.О. Василенко

Льотчики-космонавти П.Р. Попович, Г.Т. Береговий і льотчик-випробувач Марина Лаврентіївна Попович на зустрічі з працівниками ВО «Київприлад», травень 1982 року

Перший космонавт України Леонід Каденюк з першим космонавтом-українцем Павлом Поповичем

П.Р. Попович виступає на відкритті пам’ятника С.П. Корольову в м. Києві, січень 2007 року

Дочки П.Р. Поповича Наталія та Оксана в Меморіальному будинку-музеї С.П. Корольова в Житомирі, жовтень 2010 року

Учасники наукових читань в НТУУ «Київський політехнічний інститут», присвячених 80-річчю від дня народження П.Р. Поповича, жовтень 2010 року

Родичі першого космонавта-українця і російські космонавти у бюста П.Р. Поповича в м. Узині, жовтень 2010 року

Родичі П.Р. Поповича та почесні гості у дворі його рідного будинку в м. Узині, жовтень 2010 року

Майстер спорту по боксу Павло Попович з багаторазовими чемпіонами світу по боксу Віталієм Кличко та Борисом Лагутіним

Учасники 29-го Міжнародного турніру з боксу серед юнаків на кубок імені П.Р. Поповича, м. Біла Церква, листопад 2010 року

 
11/17/2017: 20-річчя польоту першого космонавта України Л.К. Каденюка

11/17/2017: Колегія Державного космічного агентства України підвела підсумки діяльності галузі за 9 місяців поточного року

11/15/2017: Голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко: «Щоб успішно конкурувати, ми повинні структурно й організаційно відповідати сьогоднішнім викликам та ринковим вимогам»

11/13/2017: Делегація ДКА бере участь у Міжнародному авіаційно-космічному салоні Dubai Airshow-2017

11/13/2017: Голова ДКА відвідав філію НЦУВКЗ – Головний центр спеціального контролю